Концепція
ГОГОЛЬFEST – перший в Україні щорічний мультидисциплінарний Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва.
ГОГОЛЬFEST - це не лише презентація в Україні найкращих зразків сучасного українського та світового мистецтва, акумуляція потужних творчих та інтелектуальних ресурсів, налагодження порушених зв’язків між генераціями українських митців та якісна реінтеграція в простір світової культури. Це також формування творчого середовища, здатного стати дієвим центром розвитку українського мистецтва, центром не лише презентаційним, але й надихаючим, освітнім та виробничим. ГОГОЛЬFEST - це спроба знайти форму, здатну зачинати нове художнє життя, форму, яка відповідатиме вимогам часу. Це шанс виникнення в Україні нового покоління митців світового значення.
ГОГОЛЬFEST – це презентація в єдиному інтерактивному просторі сучасного мистецтва, у його найширшому спектрі, що включає: сучасну музику, танець, експериментальний театр, сценографію, живопис, дизайн, кіно та аудіовізуальні мистецтва.
ГОГОЛЬFEST покликаний стати обличчям України, як Авіньйонський та Канський фестивалі стали обличчями Франції, Чеховський – обличчям Росії, Венеціанський бієналіє – Італії.
На сьогодні в Україні не існує жодного великого навчально-виробничого наукового та презентаційного центру сучасного мистецтва, який би дозволяв реалізовувати висококласні масштабні проекти сучасного мистецтва у сферах сучасної музики, танцю, театру, сценографії, некомерційного кіно та аудіовізуальних мистецтв, впроваджувати сучасні освітні програми та представляти найкращі надбання світового сучасного мистецтва.
Зазначені галузі мистецтва найбільш вразливі, адже їх розвиток та презентація потребують особливого простору, інформаційної інфраструктури та системи художньої освіти, які поки що в Україні відсутні. Цим галузям потрібні інвестиції та підтримка, без яких розвиток сучасної української культури неможливий.
Форма та інституціональне влаштування системи державних театрів, Міністерства культури та інших державних установ і бюрократичних надбудов, які відповідають за сучасну українську культуру, не дозволяє ефективно впроваджувати в практику інноваційні технології, новітні системи мистецької освіти, підвищувати професійну кваліфікацію спеціалістів, реалізовувати серйозну експериментально-дослідницьку роботу, сприяти розвиткові сучасної молодої режисури, хореографії, сценографії, музики та аудіовізуальних мистецтв тощо.
На сьогодні можна констатувати, що значущі прояви мистецького життя в Україні відбуваються, переважно, завдяки окремим приватним ініціативам. Проте поодинокі починання не в силах вплинути на процеси, які відбуваються в сучасній культурі, мистецтві та художній освіті.
В умовах стагнації пострадянської системи управління культурою та роз’єднаності учасників художнього процесу відсутність постійно діючого всеукраїнського центру сучасного мистецтва стає однією з серйозних проблем. Створення такого центру – важливий крок національної культурної політики, фундаментальна інвестиція в освіту і майбутнє нації.
