ЦСМ ДАХ Мистецький арсенал Deisgn dy Marko, Photo by I. Gay'day, Powered by LineCore
 




{v_xap3} {v_xap4}

16 травня о 19.00 (п'ятниця)
Велика сцена

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
«Чекаючи на Годо»
Режисер - О. Кравчук
(Львів, Україна)

  Художній простір – Володимир Кауфман
Художник костюмів – Наталка Шимін
Художник світла – Петро Гуменюк
Актори : Олег Стефанов, Олексій Кравчук
Олег Цьона, Микола Береза

«У постановці Львівським театром ім. Л. Курбаса найвідомішої абсурдистської п’єси ХХ століття „Чекаючи на Ґодо” Семюеля Беккета двоє її головних героїв Владімір та Естрагон не просто двоє волоцюг, що зустрічаються щоразу в порожнечі, це – двоє потріпаних життям акторів, які зустрічаються в цілком впізнаваному місці, місці до якого приходять впродовж всього свого життя – у театрі. Тут вони не просто грають ролі, таким чином удаючи когось іншого, тут розігрується драма їхнього власного життя, яке минає в чеканні та сподіваані на те, що воно зміниться з появою когось іншого. За допомогою відомого українського художника Влодка Кауфмана порожнечу беккетівського простору у цій постановці доповнено відеорядом, який є ніби другим виміром існування героїв. Тут Владімір та Естрагон існують не в просторі, який не має ознак, а у дуже специфічному і впізнаваному місці – театрі, тут вони не лише пасивно існують та вбивають час, а рухаються, шукають. Тож вистава ніби розгортається у двох площинах, двох станах – активі та пасиві». 

Марта Швець

 «У виставі «Чекаючи на Ґодо» - не лише характерні для театру абсурду зовнішні ефекти, сукупність сценічних та текстових трюків, специфічна клоунада (особливо у виконанні Олега Стефана), тонка театральна іронія та, звичайно, «сміх крізь сльози», але й власне тлумачення того безглуздя, у яке сьогодні потрапляє людина й, зокрема, актор. Втрачають зміст вчинки, слова, стосунки, увесь життєвий та комунікативний простір розпадається на маленькі «атоми» — фонеми, що самі по собі не мають ніякого семантичного наповнення».

«День»