Простір-композиція-постановка: Віктор РИЖАКОВ
Асистент  режисера: Андраш КОЗМА
Світло: Андраш ЧІЛЛАМ

Кулигін    - Жолт ТРІЛЛ
Кабанова   - Неллі СЮЧ
Її син, Тихон   - Янош МЕРЧ
Її дочка, Варвара  - Ката СЮЧ
Катерина, дружина Тихона - Анна Естер САБО
Дікой    - Ласло ТОТ
Борис  - Мате АНДРАШШИ
Кудряш    - Чаба КРІСТІК

Ще раз про «Грозу» або «Як почути Островського»

«Що робити?» Питання, що об’єднує героїв п’єси Островського «Гроза». Питання на всі часи. Питання, відповідь на яке можна знайти лише всередині самого себе. Час минає. Островський творив у XIXст. Сьогодні ТЕАТР, в якому колись переконливо грали Островського, викликаючи співчуття і духовні переживання глядацького залу, - ПОМЕР. Островський є, а театру – немає! Тому і назва OPUS POSTH, яка відсилає нас до незнаних часів змін, НОВИЙ ЧАС, простір нового ТЕАТРУ, а, можливо, й нового способу життя. Отож, почнемо спочатку!

Наше «творіння» ОСТРОВСЬКИЙ.ГРОЗА.OPUS.POSTH – спроба дослідження СВОБОДИ в її трагічній діалектиці. Адже якщо СВОБОДА – неприродній стан людини, то СВОБОДА завжди – нове духовне народження, розкриття. І в цьому наша робота. OPUS у перекладі з латини – робота, праця, заняття, творіння. Власне, ми й намагаємось повернутись до витоків і почати «робити», складати краплина до краплини старі забуті нами смисли. Намагаємось почути й по-своєму ВИКОНАТИ цей величний твір російського класика. Юнг стверджує: «Немає ніякого спасіння й виправлення світу, яке б не починалось із самої людини! Ставимо собі це одвічне страшне запитання: «Що робити?»

Віктор Рижаков